Музей

В Любашівській середній школі імені Героя Радянського Союзу гвардії капітана Волощука Костянтина Микитовича в 1975 році розпочалися пошукові роботи по 26-му гвардійському стрілецькому корпусу генерала Фірісова Павла Андрійовича. 

 Початковою назвою даної організації були "Клуб", "Пошук". 

Ініціатором і наставником у проведені пошукових робіт був помічник начальника штабу 270-го гвардійського стрілецького полку зв'язку, ветеран війни, вчитель нашої школи (нині покійний) Єршов Володимир Федорович. Під його керівництвом розпочалася активна пошукова робота в якій посильну допомогу надавали жителі селища та району. Пошукові групи складалися з школярів, молодших вчителів-істориків, таких як Лісніченко Г.К., Матвійчук Г.П.. За цей період було надіслано тисячі листівок і отримано стільки ж, була заповнена велика кількість анкет про ветеранів та складені картки. Таким чином, були зібрані документи, експонати і найголовніше - зав'язалося листування з ветеранами війн, які приймали участь у визволенні нашого краю і проживали на той час у найвіддаленіших куточках Радянського Союзу. 

І лише при наявності досить вагомих матеріалів у 1984 році був відкритий клуб для всіх школярів з метою проведення екскурсій та ознайомлення з героїчним минулим Любашівщини. Членами Клубу Бойової Слави (надалі КБС) стали учні та вчителі школи , а також - ветерани, які підтримували зв'язок з КБС. В результаті такої клопіткої роботи з'явилось стільки матеріалів, що виникла потреба у створенні шкільного музею, який негайно почали створювати в одній із класних кімнат. 

 13 вересня 1986 року 

клуб Бойової Слави було перейменовано в музей 26-го гвардійського стрілецького корпусу генерала Фірісова Павла Андрійовича. Титанічну роботу було зроблено руками Єршова В.Ф., Сокоренка Ф.А., Кліщова Б.І., допомогу надавали діти та вчителі. 

Районна Рада ветеранів, 23 грудня 1997 року Управління освіти Одеської обласної держадміністрації зареєструвало Музей Бойової Слави 26-го гвардійського стрілецького корпусу і видало свідоцтво за № 15-20 

Основний фонд складається з 1783 експонаті, із яких 40 -оригінальних. Всі експонати встановлені на 22-х стендах, які розміщені в самому музеї і у фойє школи. Мета, головні завдання та зміст роботи музею. Мета діяльності полягає у формуванні молоді національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, забезпечення духовної єдності поколінь, у збереженні пам'яті про учасників Великої Вітчизняної війни. 

Головним завданням в роботі є: 

 - залучення шкільної молоді до пошукової, краєзнавчої роботи; 

- сприяння удосконаленню навчально-виховного процесу у школі; 

- розширення і поглиблення знань учнів про історію рідного краю, формування у підростаючого покоління розуміння взаємозв'язку минулого, сучасного і майбутнього України;

 - допомога педагогічному колективу у впровадженні нових нетрадиційних форм роботи за інтересами; 

- участь у формуванні музейного фонду; 

- вивчення і пропаганда серед учнівської молоді героїчного минулого людей рідного краю. 

Структура Музею: 

Музей поділений на великі розділи, які розповідають про конкретні дії та бойові шляхи окремих дивізій. 

 І розділ — "Вставай, страна огромная” В цьому розділі розповідається про початок війни. На фотознімках ми можемо побачити звірства фашизму та міста-героїв. В ньому зберігається земля з цих міст та інші експонати. 

II розділ — 26-й гвардійський стрілецький корпус; 

III розділ — 89-а гвардійська стрілецька дивізія; IV розділ — 25-а гвардійська стрілецька дивізія; 

V розділ — 94-а гвардійська стрілецька дивізія; 

VI розділ — 266-а гвардійська стрілецька дивізія; В кожному розділі є карта бойового шляху кожної дивізії з позначеними місцями боїв, фотографії учасників тих подій, їхні фронтові речі.  

VII розділ — "Його ім'я носить наша школа". В цьому розділі зібраний матеріал про нашого земляка Героя Радянського Союзу Костянтина Микитовича Волощука, його сім'ю, а також зберігається листування з його рідними. 

 Любашівській середній школі №1 Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно звання героя Радянського Союзу К.М.Волощука. 

Короткі відомості про бойовий шлях Волощука Костянтина Микитовича.
Закінчивши Любашівську середню школу №1, навчався в військовому училищі. Ще зовсім молодим лейтенант Волощук приймав участь у подіях на Хал-хін – Голі. За що був відзначений короткочасною відпусткою на батьківщину. В перші дні війни лейтенант Волощук – в рядах захисників Вітчизни. Волощук Костянтин Микитович служив у 177 гвардійськовому стрілецькому Кишинівського Червонопрапорного полку, який був сформований у квітні 1940 року в Єланському районі Сталінградської області. В складі 60-ї гвардійської стрілецької Павлоградської Червонопрапорної дивізії пройшов славний бойовий шлях від Сталінграда до Берліна. Вона визволяла Павлоград, Запоріжжя. З боями форсувала річки Дон, Сіверський Донець, Дніпро, Інгул, Південний Буг, Дністер. У серпні 1944 року Воло щук брав участь у важких кровопролитних боях на Яссо – Кишинівську напрямку. За ці бойові дії полк удостоєний звання Кишинівського. Від Одеси до Сталінграда, від Сталінграда до Берліна, від Волги до Одра і Шпреє, такий бойовий шлях капітана Воло щука, кавалера багатьох бойових орденів і медалей. В 1945 році почалась велика битва за Берлін. Батальйон , котрий командував К.М.Воло щук, одержав бойове завдання форсувати річку Альте – Одер. Загула, затремтіла земля, "заспівали катюші”. Кипів Одер, гнівно клекотів , піднімаючи величезні смерчі води. Снопи полум’я освічували світанок . Тим часом під прикриттям передсвітанкового туману гвардійці батальйону Волощука кинулись в холодну воду річки. Вони отримали бойове відповідальне, вирішальне завдання – форсувати річку Шпреє і підійти до рейхстагу. Найважче було форсувати Шпреє , береги якої заковані в граніт, забарикадовані та заміновані. Кожен метр брали ціною життя воїнів і техніки. Бійці Волощука були першими хто захопив переправу через міст – найближчий шлях до рейхстагу. Злива мінометного вогню поливала гвардійців, та ніяка сила вже не могла зупинити їх. Капітан Воло щук підняв батальйон в атаку , скомандувавши :”За мною!”. Зав’язався жорстокий, рукопашний бій. В якому загинув капітан Волощук К.М. Так скінчився бойовий шлях капітана з Любашівки.

 Витяг З представлення до нагороди. 

" У квітні 1945 року після форсування р. Одер і прориву міцно укріпленої і глибоко ешелонованої оборони противника на західному березі товариш Волощук, командуючий стрілецьким батальйоном , першим форсував річку Альти – Одер. На західному березі відбив чотири атаки ворога. Успішно розвиваючи наступ, батальйон під командуванням Волощука увірвався на околицю Берліна, знищивши 273 німецьких солдатів і офіцерів, взявши в полон 15 гітлерівців і підбив 3 самохідних гармати , 1 танк, батальйон сходу форсував річку Шпреє. При форсуванні ріки товариш Волощук загинув смертю хоробрих. Гідний присвоєння звання Героя радянського Союзу. Командир полку гвардії полковник Косов. Командуючий п’ятою ударною армією генерал – полковник Берзарін. "

20 квітня 1945 року Указом Президії верховної ради Союзу РСР від 15 травня 1945 року присвоєно звання героя радянського Союзу (посмертно).

VIII розділ — "Учасники Великої Вітчизняної війни — жителі смт. Любашівки". В цьому відділі зібраний матеріал та фотознімки наших земляків які в роки війни захищали Вітчизну. 

ІХ розділ — "Вони навіки з нами" — альбом та архівні документи про тих, хто загинув, захищаючи свою Батьківщину. X розділ — "їх виховала наша школа". В 2008 році в приміщенні музею з´явився куточок пам´яті жертв голодомору 32-33 років Музей проводить таку роботу: - організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою; - систематично поповнює фонди шляхом підтримки особистих зв'язків учнів з ветеранами Великої Вітчизняної війни; - веде облік музейних експонатів, забезпечує їх збереження; - надає можливість використання матеріалів музею в навчально-виховному процесі та позакласній роботі. Музей має свій значок. 

 У 2003-2004 році під керівництвом Матвійчук Галини Павлівни з учнів НВК "ЗОШ І- ІІІ ступенів — ліцей" була створена пошукова група. Де вона відвідувала ветеранів Великої Вітчизняної війни, які проживають на території Любашівки, проводила анкетування, в якому ветерани відповідали на поставленні запитання такого змісту: - де народилися ? - в яких битвах приймали участь? - де були на початку війни, чим займалися? - тощо. Так вдалося відвідати поспілкуватися більш як з 20 ветеранами. Всі зібрані матеріали, фотографії зберігаються на стендах музею. В минулому навчальному році представниками групи були підготовлені роботи, такі які "Мій рід, під час Великої Вітчизняної війни", "Пам'ятник у моєму селі", Друга Світова війна на Любашівщині", "Героїчна боротьба партизанського загону "Буревісник'"'. З надбаного матеріалу була створена папка під назвою: '"Збережемо пам'ять про подвиг". До складу цієї збірки входить робота етапу Всеукраїнської історики "Краса і біль України" за напрямком Свята спадщина краєзнавчої акції під назвою "Хлопець з Любашівки" про життя та воїнські роки героя О.Т. Лященка. У стінах рідної школи в музеї О.Т. Лященко був частим гостем. З радістю спілкувався з учнями та вчителями. Одного разу напередодні дня Перемоги був ще з одним солдатським героєм — директором Гвоздавської школи Любашівського району М.П. Ліпським (нині покійним), удостоєним за подвиги двох орденів Слави. Портрети безстрашних розвідників розташовані в експозиції музею поруч. Учні нашої школи є постійними відвідувачами краєзнавчого музею селеща. Де разом із керівником музею Лановою С.О. та вчителями нашої школи проводяться тематичні виховні години присвяченні Дню Перемоги. Також класні керівники нашої школи організовують екскурсії учням до музеїв області. Так учені 9-го класу під керівництвом Бездітної Л.Г. побували на екскурсії в Саранському музеї „Шляхами партизанської слави”, там учні не лише змогли відчути та побачити експонати виставки, а й поспілкуватися з ветеранами – колишніми партизанами. А під керівництвом Остапенко В.І. була здійснена екскурсія в с. Кримка Миколаївської області до музею "Партизанської іскри”. Надзвичайно вразив учнів дух того періоду (військова музика, одяг в який одягалися партизани, підручники якими вони навчались). Вже доброю традицією школи стали поїздки учнів у травні до столиці - Києва в музей Великої Вітчизняної війни. 

 Сьогодні музей працює під керівництвом Сокоренка Ф.А., який дуже відповідально відноситься до роботи музею. Ним створена група учнів в кількості (8 осіб) з різних класів, з метою створення екскурсоводів для ведення екскурсій. Кожен рік на літніх канікулах до музею приїжджають діти на екскурсію з шкіл Любашівського району. 

 В 2005 році музей було нагороджено грамотою Міністерства освіти і науки, в Всеукраїнському огляді роботи музеїв історичного профілю, що висвітлюють події 2-ї світової та Великої Вітчизняної війн. 

 Напередодні дня Перемоги 2008 року з допомогою Ради ветеранів району та районної державної адміністрації в школі було встановлено меморіальну дошку Герою Радянського Союзу Костянтину Микитовичу Воло щуку. В жовтні музей Бойової слави був переоформлений Постійні відвідувачі музею учні школи. Музей